Супозиторії чи пероральні препарати: чим відрізняються ці медикаментозні форми

Вивчаємо ключові відмінності форм випуску: рекомендації із застосування, ефективність та особливості індивідуального вибору лікарських засобів

Види дозування медикаментів відрізняються за концентрацією діючої речовини, а також, що навіть важливіше, за формою випуску препарату. Сьогодні ми маємо вибір, які ліки прийняти: у рідкій формі, у вигляді таблеток, капсул, чи, можливо, супозиторіїв? Основне протистояння між ними зазвичай стосується таких кардинально різних варіантів, як пероральні форми випуску та супозиторії. Тому в статті нашого блогу Univermag ми торкнемося таких тем, як їхні відмінності, особливості та найчастіші ситуації, коли варто використовувати супозиторії замість пероральних препаратів і коли — навпаки.

В чому різниця між супозиторіями та пероральними препаратами?

Почнемо із загального визначення того, що становлять собою обидві форми випуску.

• Пероральні медикаменти призначені для прийому внутрішньо — їх достатньо просто проковтнути, розжувати чи розсмоктати. Це такі форми випуску, як таблетки, капсули та рідкі ліки. При потраплянні до шлунка вони вивільняють свої діючі речовини, які засвоюються в шлунково-кишковому тракті і всмоктуються в кров через стінки шлунка та кишківника.
• Супозиторії або свічки – це лікарські засоби, які вводяться у певну порожнину тіла (анально, вагінально, або, що рідше, через сечівник). Вони не потрапляють у травний тракт і всмоктуються слизовою оболонкою тієї порожнини, в яку їх ввели.

Таким чином, ключова відмінність — це спосіб застосування препарату. Але не лише він відрізняє ці лікарські форми. Давайте розглянемо докладніше їхні відмінності у порівняльній таблиці.

Принцип дії пероральних препаратів та супозиторіїв

Принцип дії пероральних препаратів та свічок кардинально відрізняється. Пероральні лікарські форми зазвичай діють повільно та вивільняють діючу речовину поступово, що помірно розчиняється у шлунку. Потім ця діюча речовина потрапляє в тонкий кишківник, де всмоктується його стінками.

Супозиторії виготовляються на м'якій основі, яка тане за температури тіла та вивільняє діючу речовину в порожнину, в яку їх ввели. Іноді час вивільнення для свічок набагато коротший, і діюча речовина швидше всмоктується слизовою оболонкою. Тому, якщо ви цікавитеся, чи працюють супозиторії швидше за таблетки, у більшості випадків це дійсно може бути так. Але тільки якщо порівнювати препарати з однаковим складом. Залежно від складу супозиторії можуть мати як місцеву, так і загальну дію.

Принцип дії пероральних лікарських засобів

Для опису принципу роботи пероральних лікарських засобів часто використовується абревіатура ADME (всмоктування, розповсюдження, метаболізм та виведення з організму). Після того, як препарат розчинився та його діюча речовина потрапила до кровотоку з тонкого кишківника, вона проходить етап пресистемного метаболізму в печінці, де частина речовини відфільтровується та руйнується. Решта діючої речовини потрапляє до загального системного кровотоку та переноситься по організму.

Головні різновиди препаратів для внутрішнього застосування — це:

• Таблетки — тверді, пресовані форми, які можуть розчинятися сублінгвально чи у ШКТ.
• Капсули — містять порошкоподібну чи подрібнену речовину у розчинній оболонці.
• Рідкі препарати (сиропи, екстракти чи настоянки) не потребують часу для розчинення та починають всмоктуватися одразу після потрапляння у шлунок.

Всі ці форми випуску розрізняються за фізичною формою, рівнем всмоктування діючої речовини та способом її вивільнення. Отже, і рекомендації щодо їх застосування будуть відрізнятися.

Принцип дії супозиторіїв

Супозиторії є формою випуску, що вводиться у порожнину тіла. Вони мають тверду, але здатну швидко танути текстуру. Свічки вивільняють діючі речовини під час танення за температури тіла або при розчиненні у його рідинах.

Зазвичай виділяють два найпопулярніших види супозиторіїв:

• Ректальні свічки, які призначені для анального введення до товстої кишки.
• Вагінальні супозиторії — призначені для введення у піхву та загалом використовуються для лікування гінекологічних захворювань та підтримки жіночого здоров’я.

Обидва різновиди свічок мають різне призначення. Ректальні можуть мати як місцевий ефект, так і загальний вплив на організм, їх використовують для лікування розладів травлення (закреп, подразнений кишківник, геморой, нудота та ін.), а також, як знеболювальні та жарознижувальні засоби.

Вагінальні свічки більшою мірою використовуються для місцевого лікування грибкових інфекцій, бактеріального вагінозу та для гормональної терапії чи для підтримки під час менопаузи.

Коли свічки використовують замість пероральних препаратів?

Не варто протиставляти супозиторії та таблетки чи інші пероральні форми випуску, оскільки показання до їх застосування залежать від конкретного сценарію та їх має визначати лікар.

У яких ситуаціях пероральні препарати є комфортнішим варіантом?

Більшість людей обирають пероральну форму випуску ліків через її зручність. Але тільки цим переваги препаратів для внутрішнього застосування не обмежуються. Тому, крім комфорту застосування, варто враховувати й інші їхні переваги:

• Пероральний спосіб приймання — набагато прийнятніший для більшості людей, ніж спосіб введення супозиторіїв.
• Загалом, пероральних лікарських засобів випускається набагато більше, ніж супозиторіїв, і сфера їх застосування набагато ширша.
• Пероральні препарати можуть мати різну форму навіть у своїй категорії: крім таблеток, можна вибрати рідкі форми, настоянки, капсули, льодяники для розсмоктування або навіть пасти та жувальні таблетки (для окремих препаратів).
• Найменший дискомфорт при прийомі теж є вирішальним фактором. Люди, які не звикли використовувати ректальні або вагінальні свічки, можуть відчувати дискомфорт під час їх введення.

Та назвати пероральні препарати універсальними теж не можна: вони мають свої обмеження у застосуванні. Ви просто не зможете прийняти ліки перорально під час сильного блювання чи нудоти, або якщо маєте труднощі з проковтуванням таблеток. Також деякі препарати можуть зменшувати свою ефективність при взаємодії з їжею чи не всмоктуватися у ШКТ через індивідуальні особливості організму. У цих випадках задачею лікаря є вибір альтернативного способу застосування.

Коли варто розглянути використання супозиторіїв

При порівнянні супозиторіїв і таблеток за зручністю їх застосування здається, що пероральні засоби впевнено перемагають. Та існують певні ситуації, коли супозиторії демонструють вищу ефективність чи є більш переважними варіантами. Наприклад:

• При лікуванні, за якого потрібен місцевий вплив у піхві чи анальному проході.
• Для застосування препаратів, що не мають пероральних аналогів.
• У випадках, коли час вивільнення діючої речовини в супозиторіїв є коротшим, ніж у пероральних формах препарату.
• Коли внутрішнє застосування лікарського засобу є небажаним чи неможливим (у безсвідомому стані, у новонароджених, при захворюваннях ШКТ, коли пероральне приймання є ризикованим тощо).

Але при цьому, якщо у вас проблеми з ковтанням, це зовсім не означає, що ви повинні використовувати виключно свічки. Не варто скидати з рахунків інші лікарські форми випуску, наприклад, ін'єкції або зовнішні засоби. Це завдання вашого лікаря – підібрати альтернативу.

Чи діють супозиторії швидше за пероральні препарати?

Коли порівнюємо супозиторії з пероральними засобами, швидкість дії дійсно є одним із найважливіших факторів. Є помилкова точка зору, що всі свічки починають діяти швидше за таблетки чи капсули через коротший шлях введення. Та на практиці все не так однозначно. Швидкість дії залежить від типу препарату, його діючої речовини та способу його вивільнення. Відіграють роль також індивідуальні особливості організму та його реакція на певний препарат.

Загалом є типові ситуації, коли швидше діють свічки, і коли пероральні препарати виявляються ефективнішими:

• Супозиторії місцевої дії (наприклад, свічки від закрепу або молочниці) діють швидше за пероральні лікарські форми, оскільки мають локальний вплив у товстій кишці або піхві.
• Систематичні препарати (болезаспокійливі та жарознижувальні) частіше швидше спрацьовують при внутрішньому застосуванні, оскільки вони часто швидше всмоктуються в тонкому кишківнику та мають передбачуванішу дію, ніж супозиторії, які розчиняються в товстому кишківнику – їм потрібно більше часу для набуття пікової концентрації в крові.

І не забувайте, що навіть при ректальному введенні частина діючої речовини все ж таки проходить через печінку та стадію пресистемного метаболізму.

Чи можна замінити свічками таблетки чи капсули?

Іноді супозиторіями дійсно можна замінити пероральні форми випуску, але далеко не для всіх лікарських засобів та дозувань. У цих форм відрізняються біодоступність, концентрація активних речовин, а отже, і ефекти від застосування. Тому завжди краще проконсультуватися з лікарем перед тим, як змінювати одну лікарську форму іншою.

Правила безпеки для різних форм випуску

Правила безпеки для лікарських форм є важливим питанням, що часто виникає у споживачів. Якщо порівнювати пероральний та ректальний спосіб застосування, то для них діють наступні правила:

• Обов'язково точно дотримуйтеся правил та способу застосування препарату. Для кожного з них є свої суворі рекомендації, і якщо ви не дотримуєтеся їх, застосування стає небезпечним.
• Дозування препарату – важливе. Обов'язково уважно читайте інструкції, щоб підібрати точну дозу препарату під свої симптоми, вікові обмеження та особливості здоров'я.
• Не ігноруйте вікові обмеження. Дуже легко отримати передозування препаратом, якщо ви даєте дозу, розраховану на дорослу людину, дитині.
• Вивчайте можливі побічні ефекти та протипоказання. Наприклад, всі ректальні свічки не можна використовувати при ректальній кровотечі або сильній діареї, а пероральні препарати складно використовувати при нудоті і блюванні. Крім того, кожен препарат має свій перелік протипоказань та побічних ефектів, зазначений в інструкціях або на упаковці. Зазвичай пероральні препарати можуть мати побічні ефекти, що впливають на травну систему, а свічки можуть викликати місцеве подразнення або алергічну реакцію.
• Важливо враховувати й взаємодію з іншими препаратами. Зважайте на те, що різні медикаменти можуть конфліктувати між собою або вступати в реакцію, утворюючи сполуки з непередбачуваною дією. Тому, якщо використовуєте відразу кілька препаратів навіть у різних формах випуску, переконайтеся, що вони не нівелюють ефективність один одного і не вступають у конфлікт.
• І останнє: дотримуйтесь правил зберігання препаратів. Для супозиторіїв вони, наприклад, досить суворі: такі засоби потрібно зберігати у холоді, без доступу сонячних променів. І в жодному разі не використовуйте прострочені лікарські засоби – це небезпечно.

Часті питання щодо супозиторіїв та пероральних препаратів

Чи правда, що свічки діють швидше за таблетки?

Не варто порівнювати різні лікарські форми, адже все залежить від фізичної форми кожного препарату, концентрації діючої речовини та очікуваної ефективності. Іноді свічки дійсно діють швидше, але час дії може бути приблизно однаковим.

Чи оминають супозиторії систему травлення при застосуванні?

Попри те, що супозиторії не слідують стандартному шляху ADME, вони все ж таки проходять стадію пресистемного метаболізму в печінці. Такі засоби не проходять по всьому травному тракту, як пероральні ліки, оскільки вводяться в порожнину тіла. Але коли вони потрапляють у кровоносну систему через слизову оболонку товстого кишківника, частина діючої речовини метаболізується у печінці.

Чи може один і той же засіб випускатися у різних формах - таблетках та свічках?

Так, це досить поширена практика. Наприклад, деякі жарознижувальні та болезаспокійливі препарати доступні в обох формах випуску. Але варто враховувати концентрацію діючої речовини в кожній формі, оскільки вона може відрізнятися.

Яка лікарська форма краще підходить людям, що не можуть проковтнути таблетки?

Для пацієнтів, що мають складнощі з ковтанням, вибір залежить від самого препарату. Не всі види ліків доступні у різних формах випуску, тому іноді кращим рішенням можуть бути супозиторії, а іноді (наприклад, якщо препарату у формі свічок просто не існує, чи їх не доцільно використовувати) рідкі препарати або навіть засоби зовнішнього застосування виявляється кращим рішенням. Остаточне рішення щодо вибору лікарської форми в такому випадку має приймати лікар.